Розкрадання 1,5 мільярда на закупівлі боєприпасів: Суд відпустив ще одного підозрюваного під домашній арешт

Розкрадання 1,5 мільярда на закупівлі боєприпасів: Суд відпустив ще одного підозрюваного під домашній арешт


зброя,снаряди,міни

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід у вигляді часткового домашнього арешту для директора фірми "Львівський арсенал" Юрія Збітнєва , якого підозрюють у причетності до розкрадання 1,5 мільярда гривень, виділених на закупівлю мінометних пострілів.

Відповідне рішення увалила слідча суддя ВАКС Катерина Сікора, повідомляє "Центр протидії корупції".

Зокрема, Збітнєву заборонено покидати визначене в ухвалі суду житло з 12 години дня до 8 години ранку, він також має дотримуватися низки визначених судом обов’язків, здати закордонні паспорти і носити електронний браслет.

Офіс генпрокурора просив арештувати Збітнєва із заставою понад 268 млн₴ Захист натомість просив не призначати запобіжний захід взагалі або призначити домашній арешт на 20 години щодобово, що і зробив суд.

За версією слідства, у листопаді 2022 року Міноборони перерахувало 1,34 млрд грн передоплати на рахунок "Львівського арсеналу" (97% вартості всього контракту) за постачання мінометних мін. "Львівський арсенал" за цим контрактом мав отримати 3%. Однак жодної міни держава досі не отримала.

Юрій Збітнєв у цій ймовірній схемі відповідав за:

  • укладання контракту зі словацьким посередником, компанією Sevotech;
  • відправку комерційної пропозиції до Міноборони, підписання контракту з Міноборони на 100 тис. мін та додаткової угоди до нього;
  • відправлення листів, необхідних для них укладання та здійснення передоплати, а також надалі здійснення перерахунку 35% із сплаченої передоплати на рахунки компанії Sevotech.

Збітнєв заявляє, що після відкриття кримінального провадження він пішов на співпрацю зі слідством, оскільки слідчі розповіли йому про можливу корупцію під час укладання та виконання контракту. Він сказав, що він мав сумнів у наявності мін на хорватському заводі на всю суму, тому він перерахував на Sevotech лише 35%.

За словами Збітнєва, від нього вимагали 100% передоплати як словацький контрагент, так чиновники Міноборони України: колишній керівник департаменту Олександр Лієв і його нинішній керівник Тоомас Накхур.

Як повідомлялося, раніше ВАКС відмовився взяти під варту у цій справі екскерівника Департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександра Лієва через порушення підслідності: суд вирішив, що підозру Лієву вручили без залучення НАБУ і САП.

Відстороненому в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Тоомасу Нахкуру суд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Що відомо про справу "Львівського арсеналу"

27 січня СБУ заявила про викриття чиновників Міноборони і менеджерів "Львівського арсеналу" на розкраданні майже 1,5 млрд грн на закупівлі мінометних снарядів.

Зокрема, підозру отримали: колишній та нинішній керівники Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, очільник та комерційний директор компанії "Львівський арсенал", а також їхній спільник – представник іноземної комерційної структури.

За даними слідства, у серпні 2022 року чиновники Міноборони уклали контракт на закупівлю оптової партії артснарядів з постачальником озброєнь "Львівський арсенал" і переказали фірмі всю суму, передбачену угодою. Після одержання коштів менеджмент "Львівського арсеналу" перерахував частину грошей на баланс іноземній компанії Sevotech, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну. Однак та не відправила жодного артснаряду, а отримані кошти вивела.

При цьому виявилося, що представником Sevotech тоді був колишній працівник державного спецімпортера "Прогрес" Олексій Хорошаєв, який на початку повномасштабного вторгнення опинився за кордоном. Тоді ж до наглядової ради Sevotech входив ще один українець Владислав Кліщар. Це людина, яка входить до оточення Андрія Гмиріна, фігуранта справи НАБУ про розкрадання державних коштів з Одеського припортового та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії.

Автор: Михайло Орлюк