Чи стане Хорватія новою Угорщиною: Хто просуває інтереси Москви на Балканах

Зазвичай, ми уявляємо Хорватію як країну дуже дружню до українців. І це справді так, якщо йдеться про прогулянку ринком в Ровіні чи Спліті, де продавець вам вигукуватиме "Слава Україні". І це наслідок останньої балканської війни. Але це не стосується політичних розкладів, особливо на рівні політичної та бізнесової еліти.

Зазвичай, ми вважаємо проросійською лише Сербію. Але насправді Росія запустила свої щупальця і в Хорватії. І в принципі росіяни мають контроль над тамтешніми елітами.

Історичні зв’язки Москви з Хорватією

Згадайте фотографії попередньої президентки Хорватії Колінди Грабар-Китарович з Путіним на чемпіонаті світу з футболу у Москві у 2018. Попри війну в Україні, вона просувала поліпшення стосунків з Москвою, мотивуючи це угодами з російськими банками і вливанням коштів в хорватську економіку.

Заяви нинішнього президента Хорватії теж не назвеш проукраїнськими.

Чого варті лише його слова, що Україна не поверне Крим та що те, що Захід робить щодо України, є "глибоко аморальним, оскільки немає вирішення (війни)".

У листопаді 2022 Міланович виступив проти тренувань військових Збройних Сил України на території його країни в межах місії Євросоюзу. У квітні він назвав "штриканням ведмедя ручкою в око" членство Фінляндії та Швеції в НАТО.

Після цих заяв прем’єр Хорватії Андрей Пленкович заявив, що розірвав всі стосунки з президентом країни. Він також звинуватив Мілановича в тому, що він маніпулятор, вандал і "людина з проросійськими поглядами".

Пленкович і питання до нього

Втім, і самого ж Пленковича супроводжують внутрішні корупційні скандали через зв’язки з бізнесменом Павао Вуйновацем, який по суті заробив свої статки на співпраці з "Газпромом" та "Сбербанком".

Починаючи з 2012 року постачання природного газу до Хорватії здійснювало Gazprom Schweiz AG через компанію очолювану Вуйновацом PPD, а у 2017 році Вуйновац підписав договір на 10 років з "Газпром експорт".

Як писав Володимир Кравченко в огляді для ZN.UA, Хорватія виявилася однією з небагатьох країн, що збільшила в 2014 році обсяг торгівлі з РФ. Серед російських компаній, які присутні на хорватському ринку, насамперед слід назвати "Сбербанк России", що потрапив під санкції. Він працює в Хорватії з 2012 р. і посідав в цій країні дев’яту позицію за сукупними активами.

Зокрема, Сбербанк дав кредит на майже мільярд євро одній із найбільших компаній, що експортує харчові продукти, Agrokor, власником якої був Івіца Тодорич . До 2019 цей агломерат все одно загруз у боргах, і його активи перебрала на себе група компаній Fortenova.

І от на цій історії з Fortenova ми і зупинимось, щоб побачити, чи працює насправді санкційна політика і як грають в сірій зоні росіяни.

Станом на жовтень 2022 43% акцій Fortenova належали російському "Сбербанку", який через повномасштабне вторгнення в Україну опинився під санкціями. Спершу Сбербанк хотів продати свої акції угорській Indotec, але ЄС заблокував продаж.

Тоді Сбербанк 31 жовтня спробував продати свою частку арабському інвестору, громадянину ОАЕ на ім’я Саіф Алкетбі, за 400 мільйонів євро. Таким чином, Алкетбі придбав SBK ART, яка володіла даною часткою.

Хорвати у відповідь на продаж заявили, що він відбувся без згоди держави. Таким чином, у середині грудня Європейська Рада – на прохання хорватського уряду – санкціонувала SBK ART, надавши Павао Вуйновацу (який близький до Пленковича та правлячої еліти Хорватії) можливість стати власником більшості акцій Fortenova.

Однак Павао Вуйновац також не чужий для росіян.

Павао Вуйновац і Газпром

Вуйновац створив своє багатство саме у газовій сфері як голова ради директорів PPD (компанії, що постачає газ до Хорватії). Цю посаду він зберігає і дотепер.

PPD продовжила співпрацю з "Газпромом" після вторгнення Росії в Україну. У жовтні 2022 року в інтерв’ю виданню N1 пан Вуйновац підтвердив, що PPD все ще купує газ у "Газпрому". За його словами, "Газпром не є нашим [PPD] основним постачальником; вони є значним партнером, але ми купуємо в них від 20 до 25 відсотків наших потреб".

На жаль, видається, що Вуйновац використовував свої відносини з "Газпромом", щоб отримати політичний вплив у Хорватії. У 2014 році Вуйновац через PPD видав кредити HDZ, правлячій партії Хорватії, на загальну суму від 4,3 до 6,8 мільйона кун (від 500 000 до 1 мільйона євро).

Позика була видана кількома траншами не через особисто Вуйноваца, а через PPD на прохання генерального секретаря ХДС Міліяна Бркіча, колишнього помічника директора хорватської розвідки.

У той час, після підписання першого контракту з "Газпромом" у 2012 році, основним – можливо, єдиним – джерелом доходу PPD був "Газпром".

PPD, HEP і колишній міністр економіки

Як зауважують місцеві оглядачі, відносини PPD з державною енергетичною групою HEP, якій вона постачає газ на фактично ексклюзивній основі, є дуже сумнівними. Багато людей давно підозрюють компанію у фаворитизмі.

Наприклад, у червні 2021 року НЕР оголосив відкритий тендер на постачання газу на жовтень 2021 року та квітень 2022 року. Було подано декілька заявок, у тому числі від національної енергетичної групи INA, яка запропонувала ціну 35,74 євро за МВт-год. Незважаючи на те, що це відповідало умовам тендеру, HEP оголосив новий тендер на той самий термін поставки. І там перемогла PPD, яка запропонувала 39,13 євро за МВт-год, що приблизно на 6,8 мільйона євро більше, ніж стягувала INA.

Справа HEP є однією з підстав, чому в Хорватії вважають, що Вуйновац, близький друг колишнього міністра економіки Івана Вродляка, використовував свої стосунки з правлячою елітою Хорватії, щоб домінувати в енергетичному секторі країни. Вуйновац і Вродляк є друзями з дитинства. Вони обоє народилися в Осієку, навчалися в одній школі, а зараз нібито підтримують прем’єр-міністра Пленковича. Але цей баланс може змінитися і Врдоляк у будь-який момент може повернутися до табору президента Мілановича, що зруйнує крихку більшість під урядом.

Новостворений олігарх

Кілька членів хорватського парламенту висловили занепокоєння тим, що хорватський уряд активно створює монополію, роблячи Вуйноваца "власником Хорватії". Вважається, що ключовим гравцем у рішенні щодо Fortenova є сам прем’єр-міністр Пленкович. Він уповноважив міністра економіки Давора Філіповича, міністра фінансів Марко Прімораца та міністра юстиції Івана Маленіцу зайнятися цим, і тепер вони є ключовими переговорниками з цього питання.

В результаті один з депутатів Сандра Бенчич з Možemo! ("Бенчич") заявив, що прем’єр-міністр Пленкович "прийняв Agrokor у улюбленого магната ХДС Тодорича, щоб передати компанію новому улюбленому магнату ХДС Павлу Вуйновацу ".

У відповідь на потенційну угоду депутат від хорватської політичної партії MOST Нікола Грмоя заявив, що "спочатку Іван Врдоляк сприяв зростанню та зміцненню Павла Вуйноваца, а уряд Пленковича зробив його власником Хорватії ".

Пан Грмоя підкреслив, що "Вуйновац зі своїми двома компаніями, Fortenova та Energia naturalis, контролює десять відсотків хорватської економіки".

"Ніхто в історії Хорватії не був таким могутнім, як магнат Вуйновац, і очевидно, який вплив він мав на все суспільство, установи, політичні партії та ЗМІ", — додав депутат.

"Цей уряд продав йому газ за цент, а відповідальний за це Пленкович тримає Барбаріча на чолі HEP і не може його торкатися, що лише показує ступінь влади Вуйноваца. Це людина, яка розвалила інституції Хорватії, і більшість буде рішуче цьому протидіяти, тому що ми хочемо, щоб усі в Хорватії мали однакові можливості, щоб усі громадяни були рівні перед законом і щоб це не була Хорватія магнатів, корпорацій і банків , але Хорватія всіх її громадян ", каже Грмоя.

Вважається, що Вуйновац має значний вплив на хорватську пресу та ЗМІ. Як пояснюється у звіті, автором якого є Центр вивчення демократії ("CSD") , оскільки компанії пана Вуйноваца є важливим джерелом прибутку від реклами, ЗМІ переважно уникають критичного висвітлення в ЗМІ.

В звіті вказано, що хорватські ЗМІ утримуються від повідомлень про діяльність компаній пана Вуйноваца. Згідно з CSD, "вплив PPD на медіа-сектор Хорватії виявився достатньо сильним, щоб піддати цензурі обраного члена парламенту".

Пані Бенчич, представник "Зелених лівих", у червні 2022 року говорила в хорватському парламенті про суперечливу угоду з нерухомістю за участю власника PPD, кількох його близьких соратників і високопоставленого чиновника хорватської національної розвідки SOA. Кілька онлайн-ЗМІ оприлюднили статті про її виступ, але через кілька годин видалили їх зі своїх веб-сайтів.

Тобто, якщо ви думали, що протекціонізм, корупція і тиск на ЗМІ – це щось домашнє українське, то ні.