Історія луганських робокопів: як патрульні б’ються за свої Сєвєродонецьк і Лисичанськ

Про наближення до фронту в селах Донеччини та Луганщини свідчать не лише повсюди розбиті будинки, вирви на асфальті, звуки виходів артилерійських снарядів, а й подекуди – добре працюючий сигнал російського радіо.

"С нами Бог и Андреевский флаг!" ,"В эфире программа Сергея Михеева – "Человек Z", "Потери противника составили свыше 100 человек личного состава, уничтожен пункт управления беспилотной авиацией".

Усе це звучить на радіохвилі, яку випадково ловить приймач автомобіля з українськими поліцейськими, що прямують на бойовий вихід у район Білогорівки.

Реклама:

У тутешніх цивільних уже давно немає світла, щоб слухати радіо. Тож, імовірно, росіяни прагнуть транслювати свою пропаганду саме на українських військових.

– Вони кожен день "знищують" тисячі й тисячі. 500 бронемашин, дві тисячі "найманців" – нічого нового, – обертається до журналістів УП з переднього сидіння голова Патрульної поліції Луганщини, а нині командир підрозділу ударних БПЛА "Робокопи" Віктор Левченко.

За вікном стоїть чорна темінь, яку зрідка переривають фари зустрічних автомобілів, що виїжджають з позицій. Уся логістика людей і боєприпасів зазвичай відбувається "по темному", але сьогодні цей час суттєво подовжується – навколо стоїть густий туман, що унеможливлює будь-яку видимість.

Дрони та артилерія з обох боків можуть спати майже до обіду.

Журналісти УП познайомилися з паном Віктором у травні 2022-го, під час евакуації цивільного населення з Сєвєродонецька, на який тоді якраз посунувся фронт. Луганські патрульні регулярно привозили в підвали та бункери гуманітарну допомогу, а також вивозили в мирні міста тих, хто на це погоджувався.