Відбудова України: як світ допомагає у відновленні зруйнованих росією міст

Понад 450 днів війни руского міру проти України. Київська школа економіки підрахувала, що за рік повномасштабної агресії росією було пошкоджено 154 тис. помешкань, понад 1,2 тис. закладів охорони здоров ’я, понад 3 тис. закладів освіти, щонайменше 1,8 тис. об’єктів культури, майже 350 релігійних споруд, понад 120 залізничних вокзалів тощо.

Поки держава намагається забезпечити власне функціонування, люди донатять на дрони, відбудовувати допомагають партнери з-за кордону.

Ще минулого року президент Володимир Зеленський запропонував іноземним урядам концепцію шефства над відновленням регіонів, міст чи громад. Пропозицією зацікавилися майже три десятки країн.

Приміром, у відновленні Маріуполя візьме участь Греція, Харкову допомагатимуть США і Туреччина, Данія взяла шефство над Миколаївською областю, країни Балтії – над Житомирщиною, Чехія готова взятися за відновлення Дніпропетровської області, а Австрія – Запорізької.

Деякі іноземні партнери вже активно включилися до цього процесу, інші – поки обдумують партнерство або ж чекають на закінчення активної фази війни. Німеччина вже встигла відмовитися.

Допомога по-данськи Миколаєву

Співпраця Данії та Миколаєва – одна з найбільш ефективних, започаткована ще у березні 2022. Під час виступу перед данським парламентом український президент попросив допомоги місту.

До слова, саме зранку того дня російські окупанти вдарили ракетами та зруйнували будівлю Миколаївської ОДА. Депутати Фолькетингу відповіли згодою на пропозицію президента і вже у серпні очільник міста Олександр Сєнкевич та міністр у справах міжнародного розвитку Данії Флеммінг Мьоллер Мортенсен підписали меморандум про співпрацю.

Російські обстріли пошкодили понад 930 багатоквартирних будинків та близько тисячі приватних, а також 84 заклади освіти, 16 медзакладів та 46 об’єктів комунального господарства.

Найбільшим викликом стало знищення комунікацій. Майже півмільйонне місто залишилося без централізованого водопостачання.

Підготовка до зими та забезпечення мешканців водою стали пріоритетними напрямками у співпраці місцевої влади з данським урядом. Перші результати такої взаємодії стали успішними, місто витримало свій найважчий опалювальний сезон, каже міський голова Олександр Сєнкевич.

Поки тривають бої, а частина області досі окупована, у відбудові фокусуються якраз на відновленні критичної інфраструктури – налагодженні систем опалення та водопостачання.

Наразі уряд Королівства вже надав Миколаєву 17 систем для очищення води, кілометри нових поліетиленових труб для відновлення водогону, потужні насоси, тонни обладнання для водопостачання та опалення. Також було завершено реконструкцію аераційної системи для біологічного очищення стоків.

Комплексна відбудова міст та єВідновлення: чи вистачить 52 млрд грн

А ще Копенгаген працює над розробкою генерального плану Миколаєва. Він, зі слів Олександра Сєнкевича, передбачає не лише відновлення зруйнованих об’єктів, а перш за все відбудову міста за принципом "відбудувати краще ніж було".

Це означає не відновлення об’єктів у їхньому первинному вигляді, а навпаки – повне переосмислення міського простору. Деякі радянські будівлі повністю знесуть, а на їх місці зведуть такі, які відповідали б вимогам часу.

Орієнтування на данські міста є хорошим знаком, адже там в пріоритеті є людина та природа, не хаотична забудова.

За інформацією міськради, станом на лютий 2023-го Миколаїв отримав від данських партнерів допомогу на суму в 5 млн євро, однак допомогу місто отримує не грошима.

Йдеться про обладнання для відновлення систем водопостачання та опалення, мобільні котельні, будівельні матеріали тощо. Місто співпрацює з данським урядом і компаніями напряму.

Країна самостійно проводить конкурси чи тендери, обирає підрядників для робіт та здійснює закупівлі. За словами мера, це була принципова позиція, аби звести нанівець будь-які корупційні ризики.

Прозорість та підзвітність процесу – позитивний сигнал як і для місцевих мешканців, так і для іноземних партнерів.

За словами міського голови, співпраця направлена не лише на партнерство під час війни, а й після. Важливо відбудувати як житло, так і промисловість.

Це сприятиме розвитку бізнесу та поверненню людей додому, бо тут з’являться робочі місця. До слова, Данія вже має досвід інвестицій в Україні, зокрема у сільське господарство.

Допомога Житомиру від міст-побратимів

Житомир суттєво збільшив кількість міст-побратимів. Торік у листопаді розпочато співпрацю з метрополією польських міст Ґданськ, Ґдиня та Сопот. Місто співпрацює з американським містечком Ноблсвіл, італійським Віченцо, німецьким Дортмундом та іншими.

Далеко не з усіма з перелічених міст Житомир має угоду про партнерство чи "побратимство". Часто, така співпраця з дружніми містами відбувається точково, для забезпечення конкретних потреб міста.

Якщо на початку війни акцент на співпраці з іноземними містами був на прийманні українців за кордоном, то зараз європейські міста надсилають до Житомира різні гуманітарні вантажі, спецтехніку, обладнання тощо.

За словами міського голови Сергія Сухомлина, про допомогу коштами не йдеться, адже в партнерів немає розробленого механізму фінансування. Тому у співпраці з "побратимами" навряд чи фокус буде на відбудові у прямому сенсі.

Натомість зараз іноземні партнери активно допомагають у розроблені проєктної документації для післявоєнного відновлення міста. Мер визнає, що рівень компетенції в міському плануванні та архітектурі згаданих міст значно вищий, тому ми мусимо рівнятися.

Історія відбудови зруйнованого ліцею №25 може слугувати прикладом нових якісних підходів у місті. У січні міська рада, фонд savED та Мала академія наук України підписали меморандум про створення нової освітньої стратегії для ліцею.

На його відбудову потрібно щонайменше 400 млн гривень. Хоч поки до фізичного відновлення не дійшло, мерія шукає можливості створити на місці розбитого закладу не лише фізичний новий простір, а місце із сучасними підходами до навчання.

Заплановане створення нового освітнього простору в центрі Житомира. Попередньо, до освітнього кварталу також увійдуть трансформовані кінотеатр "Жовтень" та бібліотека Ольжича. Мерія також почала працювати над новою програмою, за якою будуть навчатися діти у цьому ліцеї.

Саме під обрану концепцію і стратегію розроблять візуальний стиль закладу. Із відновленням ліцею вже зголосилася допомогти Португалія. Зокрема, розпорядником коштів виступає її Міносвіти, а проєктуванням займається державне архітектурне бюро.

У післявоєнній відбудові мерія вирішила відтворювати не просто будівлі, а змінити підхід до освіти та розвитку інновацій. Сергій Сухомлин висловив переконання, що для іноземців в Україні цікавий людський ресурс, адже рівень підготовки українських спеціалістів дуже конкурентний із їхніми західними колегами.

Зокрема, йдеться про виробничу сферу, сільське господарство, ІТ. Тому місто ставить за пріоритет зокрема залучення інвестицій в освіту та науку. Вже зараз Житомир спільно з європейськими компаніями опрацьовує систему подвійної освіти в професійно-технічних училищах для підготовки кадрів і для українських, і для іноземних компаній.

Великий європейський грант для малого Макарова

Тим часом селище Макарів, що за 40 км від Києва, для відбудови залучало зі світу по ниточці. Долати наслідки активних бойових дій та окупації у громаді починали власними силами, а ще кошти виділяли регіональна та державна влада, допомагали міжнародні фонди та партнери.

Так, лише за дев’ять місяців такої кооперації у Макарові звели сучасну нову амбулаторію на місці зруйнованої.

Після деокупації громади своє плече підставило німецьке містечко Вандліц, з яким було підписано партнерську угоду.

Макарів вже отримав від цього містечка кілька одиниць комунальної техніки та 15 генераторів різної потужності, які стали в нагоді взимку. Втім, як і у випадку з іншими містами, про допомогу коштами тут не йдеться.

Особливим ж для відбудови Макарова є підписання грантової угоди з Єврокомісією на понад 15 млн євро, яка розрахована на півтора року. За словами голови громади Вадима Токара, це один із найбільших контрактів між Євросоюзом та місцевими громадами в Україні.

Ці кошти підуть на відбудову повністю зруйнованих двох дитячих садочків, капітального ремонту терапевтичного та поліклінічного корпусів місцевої лікарні та Макарівського ліцею №2.

Вадим Токар пояснює, що це грантове фінансування буде надходити до місцевого бюджету. Втім, використання коштів здійснюватиметься під чітким наглядом європейських партнерів та трьох ланок консультантів.

Вони не будуть розглядати окремо кожну витрату, але інституції, які підписують ті чи інші угоди збоку Євросоюзу, мають право в будь-який момент реалізації проєкту вимагати від міста чи підрядників різного роду документацію.

Консультанти мають право перебувати під час тендерів, перевіряти документи чи інспектувати об’єкти під час будівництва. Тендери також відбуватимуться за міжнародним законодавством.

У них можуть брати участь і українські, і європейські компанії. Переваги ж надаватимуть саме вітчизняним, ба більше – місцевим компаніям, каже мер. Європейці спонукають до того, аби кошти оберталися в українській економіці.

За словами Вадима Токара, цей європейський грант – свідчення того, що у міжнародних партнерів починає з’являтися бажання до співпраці з українською владою на місцях. А ще – між українськими містами та західними партнерами починає формуватися довіра над якою, втім, ще варто працювати. А відтак на цих перших громадах сьогодні лежить велика відповідальність.

Збудувати краще

Щоб не програти перемогу, Україні треба не тільки фізично відновити країну, а ще й реалізувати низку реформ, аби перетворити країну на державу гідних та незламних.

Нинішня співпраця українських міст з іноземцями – важливий етап на цьому шляху. Інтерес до ідеї долучитися до повоєнної відбудови України виявили вже майже три десятки країн.

І чи не вперше за час незалежності ці партнерства дуже активні та дієві, а не лише прописані на папері. Крім того, у відбудові навіть маленькі українські міста та громади можуть переймати кращі світові практики.

Уряд визначив шість населених пунктів, які відбудують за принципом build back better, а саме Бородянка і Мощун на Київщині, Тростянець на Сумщині, Ягідне на Чернігівщині, Посад-Покровський у Херсонській області та Циркуни – в Харківській.

Приміром, проєкт відбудови вокзалу в Тростянці передбачає створення інтегрованого простору, що об’єднує поїзди, автобуси, під’їзд таксі та приватних авто, автобусну стоянку та парковку, а ще новий простір буде інклюзивним – не матиме жодного бар’єру.

Україна стає цікавою для іноземців. Допомога у відбудові – це ще й перспектива співпраці після закінчення війни. Але для якісного довгострокового партнерства Україні потрібні злагоджена взаємодія між центральною та місцевою владою, реформи попри війну та високий рівень професійності та прозорості.