Іще один канал для президента: на тлі війни Зеленський стає медіа-монополістом

Іще один канал для президента: на тлі війни Зеленський стає медіа-монополістом


"Складно видаватися хорошим президентом, маючи всього один телеканал. Особливо в Україні, де кожен олігарх має по цілому медіахолдингу. І хоча загроза олігархічного бунту проти президента поступово зникає разом зі словом "деолігархізація" у виступах президента, потреба посилити свій вплив на ЗМІ нікуди не поділась. Шляхів її задоволення в Україні є тільки два: "зайти" на уже створені канали або спробувати зробити власний".

Об этом сообщает Русский репортер

Це вступ зі статті "Української правди" більш як п’ятирічної давності. В ній ішлося про те, як телеканал, відомий тепер під назвою "Прямий", було куплено на підставного власника оточенням президента Петра Порошенка, пише Українська правда зараз, за президентства Зеленського.

Згадати цей давній текст "УП" змусила інформація, яка майже точно повторює ситуацію 2017 року: Офіс уже чинного президента Володимира Зеленського, схоже, намагається створити собі власний "Прямий". Після повномасштабного вторгнення уже не лишилось олігархів, але прагнення мати свої канали навіть тепер не зникло.

Почавши від повного заперечення потреби в журналістах, влада Зеленського таки дійшла до розуміння важливості ЗМІ. Настільки, що в умовах воєнного часу стала ключовим гравцем на медійному полі. Власне, уже сама назва нового владного каналу звучить доволі безапеляційно: "Ми – Україна". І ніхто інший.

Карколомна історія успіху нового каналу

Влітку 2022 року в українському медіапросторі сталася абсолютно неочікувана й безпрецедентна подія для ЗМІ – лідер телевізійного ринку "Медіа Група Україна" припинив роботу.

Група належала найбагатшому українцю Рінату Ахметову, який, за офіційною інформацією, за роки існування холдингу інвестував у свої телевізійні, друковані й інтернет-медіа понад 1,5 мільярд доларів. У групу олігарха входили, зокрема, популярні телеканали "Україна" та "Україна 24".

Вихід з ринку Ахметова був настільки неочікуваним, що навіть топові менеджери його ЗМІ дізналися про звільнення ледь не з новин. Закриття МГУ найбагатший українець пояснив категоричним небажанням потрапити до реєстру олігархів. "Як найбільший приватний інвестор в економіку України я неодноразово казав, що не був, не є й не буду олігархом", – пояснював своє рішення Ахметов.

Цей реєстр справді був небезпечним для Ріната Леонідовича. Адже потрапляння у список олігархів могло серйозно нашкодити його бізнесу залучати іноземні кредити.

Зрештою всі працівники "Медіа Групи Україна" втратили роботу. Здавалося б, це кінець великої історії. Натомість виявилось, що навпаки – початок нової.

У 20-х числах вересня колишні працівники телеканалу "Україна 24" Юрій Сугак, Людмила Добровольська, Олег Панюта, Віталій Тарасов, Ігор Пупков, Олена Цинтила, Володимир Коваленко стали співзасновниками ТОВ "Ми – Україна", на яку й оформлений однойменний телеканал. Вони навіть не засновували нове товариство, а просто купили вже двічі перейменоване ТОВ "ІТ Інновації", яке початково займалося торгівлею меблів та килимів.

Бенефіціаром ТОВки із часткою 76% в реєстрах записаний Ігор Петренко. Інші співвласники – це вищезгадані працівники "Ми – Україна". Статутний капітал – 1 тисяча гривень.

Петренко – не надто відома в медійних і бізнесових колах людина. Він – політолог, якого запрошували в якості політичного експерта на різного штибу канали, працював редактором інтернетівське видання "Reаlist.online". Співрозмовники в "Слузі народу" не під запис говорять, що вже досить тривалий час Петренко входить до пулу політичних експертів, які співпрацюють з ОПУ.

Вже у жовтні "Ми – Україна" почав мовити в Youtube та в соціальних мережах Telegram, Facebook, Instagram, Tik-Tok."Попри закриття "Медіа Групи Україна", мої плани щодо нових проєктів не змінилися. Тим більше зі мною команда професійних медійників… Ми об’єдналися і відтепер "Ми – Україна" – колишня команда телеканалу "Україна 24", яка починає новий проєкт", – піднесено коментував запуск каналу на своєму Facebook медіаменеджер Юрій Сугак, який брав участь у запуску "України 24".

За даними профільного видання "Детектор медіа", після старту в Yotube Нацрада з питань теле- та радіомовлення видала "Ми – Україна" ліцензію на супутник та дозвіл у цифровому мультиплексі МХ-2 строком на рік. Шлях від моменту офіційного запуску до отримання ліцензії на цифру забрав у колишніх працівників Ахметова всього-на-всього два тижні.

Для того, щоб осягнути рівень оперативності державних органів, коли йдеться про вирішення проблем нового каналу, варто згадати історію все того ж "Прямого". От уже восьмий місяць цей канал не може повернутись у цифрове мовлення і навіть не знає, на якій підставі його викинули з цифрового тюнера Т2. При тому, що ліцензію у нього не забирали і він досі за неї справно платить. Не знайшлося каналу місця і в "Єдиному марафоні". Очікувано, що в команді Порошенка такі дії влади назвали незаконними й узагалі цензурою.

Рішення Нацради про ліцензії для "Ми – Україна" тим цікавіше, що після запуску закону про олігархів, який запрацював у травні цього року, власників нових медіа в Україні мусять перевіряти на доброчесність. Тобто з’ясувати наявність і походження достатньої кількості "білих" грошей на проєкт і переконатись, що це бізнес, а не чиясь політична іграшка.

Звідки в блогера гроші на оплату ліцензій на мовлення (а це близько 1,5 мільйона гривень на місяць)? Звідки гроші на апаратуру? На виплати зарплат величезного – за даними "Детектор медіа", до 200 осіб – колективу? Усе це потягне на розмову про десятки мільйонів гривень на місяць. До порівняння, на утримання каналу "Рада" на наступний рік у бюджеті передбачено майже 200 мільйонів гривень.

"УП" спробувала зв’язатися з Петренком телефоном, однак у відповідь на наші дзвінки він лише скидав слухавку. Після цього "УП" надіслала йому запитання у месенджер WhatsApp, але власник "відкритого медіа" проігнорував повідомлення колег.

Генпродюсер Юрій Сугак у своєму Facebook досить романтично писав про фінансову складову каналу, мовляв, "наразі медіаплатформа фінансується внесками засновників". "Ми – Україна" працює в умовах військового часу обмеженим ресурсом. Після звільнення з "Медіа Групи Україна" – журналісти викупили свої робочі ноутбуки, ведучі – свій ефірний одяг, а засновники зробили внесок в уставний капітал. "Ми – Україна" розраховує на монетизацію соцмереж, ймовірно – рекламу, пiдтримку iноземних партнерiв", – зазначив у дописі Судак.

Через те, що швидкість запуску була небаченою, а схожість назв брендів є очевидною, в медійних колах серйозно обговорювали версію, ніби Рінат Ахметов показово вийшов із медіа, щоб керувати каналом через колишніх своїх працівників і уникнути реєстру олігархів.

Однак головна піарниця найбагатшого українця, директор з комунікацій СКМ Наталія Ємченко майже одразу після появи перших публічних підозр написала доволі гнівний розлогий пост, де заперечила будь-яку участь Ахметова в проєкті його колишніх працівників.

Прес-служба СКМ також повідомила, що компанія Ахметова збирається проаналізувати, чи було порушене їхнє право на товарні знаки "ТРК Україна" та "Україна 24".

Врешті, припустити, що Ахметов закрив великі канали з прозорою системою власності, щоб запускати якийсь підпільний канал, виглядає просто нелогічним. Це ніби розпустити "Шахтар", щоб із його гравців зібрати якусь команду для другої ліги.

А поки піарники Ахметова відмежовувались від участі в новому телеканалі, "Ми – Україна" сенсаційно увійшов у пул телеканалів, що беруть участь у телемарафоні.

Після цього підозри про те, хто ж стоїть за каналом, остаточно сфокусувались на єдино можливому напрямку: потрапити за два тижні на супутник, у цифру і тим паче в телемарафон без прямої протекції Офісу президента – просто неможливо.

"Комплімент президенту"

У телемарафоні "Єдині новини" беруть участь найбільші телеканали країни: 1+1, Інтер, ІСТV, Рада, Суспільне, а віднедавна і "Ми – Україна". Координацію марафону забезпечують разом керівники телеканалів, міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко та опосередковано заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко.

Перед тим, як "Ми – Україна" стала частиною телемарафону, керівників каналів про це просто поставили перед фактом. "Не можу сказати хто, але з Офісу нас попередили, що цей телеканал приєднається. Також Сугак (генеральний продюсер "Ми – Україна") з кожним каналом намагався домовитися, щоб налагодити стосунки. Чесно, ніхто не був від цього в захваті, бо зрозуміло, що на наших плечах розкручується ще один канал", – пояснює один впливовий співрозмовник на медіаринку.

Ще одна причина для роздратування менеджменту старих каналів полягає у збільшенні кількості гравців, між якими розподілять гроші на марафон: на наступний рік парламент виділив на "єдине мовлення" майже 2 мільярди гривень.

Медійні спікери з влади розповідають, що гостьові редактори "Ми – Україна", коли запрошують їх на ефіри, навіть не намагаються приховувати свій зв’язок із ОП. "Вони так і кажуть, що от, "включіться до нас, ми ж ваші", – переказує один із впливових членів президентської команди. По суті, "Ми – Україна" стає четвертим каналом у підконтрольній владі квазімедіагрупі.

За останній час Банкова змогла "навести лад" на "Суспільному", яке до повномасштабного вторгнення було досить критичним до неї. У той же час на "Суспільному" досить категорично відмежовуються від співпраці з владою. "Суспільне — не "інший державний канал", я прошу не ставити нас в один ряд з державними медіа. У нас незалежна редакція, і влада не керує нашими ефірами", – сказав голова правління НСТУ Микола Чернотицький.

Натомість ОП серйозно курує роботу двох інших державних каналів: російськомовного каналу для окупованих територій "ДОМ", який після повномасштабної війни переформатували на "Freedom", та парламентський телеканал "Рада". Останній після запуску марафону став не так парламентським, як кирилотимошенківським: майже в кожному слоті "Ради" в ефірі з’являється заступник глави ОПУ Тимошенко. Врешті, саме він займався запуском "Дома" і перезапуском "Ради".

Його люди допомагали й у запуску каналу "Ми – Україна". Однак згодом їх несподівано попросили вийти з проєкту. І, як переконують одразу чотири не пов’язані між собою високопоставлені джерела у владі, Тимошенка попросили на вихід з нового каналу, бо цей проєкт входить у сферу інтересів самого голови Офісу президента.

"Від Єрмака" роботу "Ми – Україна" координує Наталія Ларіончева. Вона досить давно працює в інформаційному директораті Офісу президента, де координувалася з позаштатним радником голови ОПУ Михайлом Подоляком. До повномасштабної війни вона відповідала за співпрацю з телебаченням, серед іншого готувала працівників ОПУ до ефірів.

Загалом менеджментом каналу займається згаданий Сугак, який також представляє "Ми – Україну" на щотижневих нарадах у міністра Ткаченка для керівників каналів, які включені у телемарафон. "УП" намагалася взяти коментарі й у Юрія Сугака, однак на наші спроби поговорити він не відреагував.

Натомість співрозмовники у владі не під запис пояснюють, що новий канал має стати першим медіапроєктом, який напряму координуватиметься главою Офісу. "Цей канал потрібен не особисто Єрмаку. Ви що, не розумієте? З одного боку, це ще один канал "у копілочку". А з іншого боку, це комплімент президенту", – пояснює один впливовий член команди Зеленського.

***

Головною подією весни 2022 року мала стати деолігархізація. Принаймні, наприкінці 2021-го саме такі очікування висловлював президент Зеленський. Левова частка всіх норм у його законі про олігархів, якщо уважно придивитись, сконцентрована саме на питанні позбавлення олігархів впливу на ЗМІ.

Путін різко змінив пріоритети України та Зеленського на цей рік. Однак деолігархізація не стала на паузу, як можна було сподіватись, а навпаки карколомно прискорилась. Економічні втрати під час війни та майже повна відсутність політичного життя, на яке можна впливати старими методами, по суті, вбили олігархат як клас.

Створення "єдиного марафону" вибило останній медійний козир з їхніх рук. Держава, а отже, президент та його команда, залишились єдиними розпорядниками і грошей, і медійного потоку.

Але коли одні втрачають вплив, інші його посилюють. Схоже, почет Зеленського уже настільки відчув силу, що готовий будувати власну систему на уламках розбитої олігархічної. Питання тільки в тому, щоб, борючись із драконом, самому ним не стати.

Під час війни хтось знаходить можливість будувати собі новий канал, зокрема за гроші з бюджету на "марафон". Чи це не та сама "рента" з держави, з якої олігархат і постав?

.


Источник: Инсайдер