Як у Росії цензурують новини про Путіна, його здоров’я та війну

Одразу кілька незалежних ЗМІ випустили розслідування, присвячені найбільшому витоку документів Роскомнагляду — відомству, що займається цензурою російських ЗМІ та інтернет-простору.

Об этом сообщает Конфликты РУ

Отримані дані проливають світло на те, як саме Роскомнагляд бореться з невигідною інформацією, цензурує дані про війну та Володимира Путіна і стежить за росіянами.

Що у витоку?

У листопаді 2022 року білоруська група "Кіберпартизани" оголосила про злам Головного радіочастотного центру Роскомнагляду (ГРЧЦ). Хакери заявили, що їм вдалося увійти у внутрішню мережу відомства й отримати доступ до документів й листування працівників — загалом обсяг даних перевищив 2 терабайти.

"Кіберпартизани" повідомили, що ці документи доводять "масштабне стеження в мережі та спроби встановити тотальний контроль за всіма, хто за останні 20 років висловлювався проти путінського режиму".

Архів даних вони передали російським та західним журналістам. 8 лютого розслідування на його основі опублікували німецька Süddeutsche Zeitung, російська "Медиазона" та інші видання.

Інформація про Путіна

Витік свідчить, що однією з головних цілей Роскомнагляду є зачистка будь-якої негативної інформації про Володимира Путіна.

Як пишуть ЗМІ, працівники Роскомнагляду складають звіти, у яких збирають усю негативну реакцію на появу російського президента. Ось, наприклад, як виглядає фрагмент такої аналітичної записки, складеної за підсумками нещодавнього візиту Путіна до Калінінграда:

"Інші автори іронізували над озвученою В. В. Путіним фразою про те, що "працьовитість — це взагалі окремий талант, це не просто, вибачте, гумова попа". Наголошувалося, що подібне висловлювання, як і інші виступи глави держави, "вже давно не викликають жодних емоцій, окрім іспанського сорому".

До обов’язків Роскомнагляду входить не лише моніторинг реакції на роботу Путіна, а й прогнози про те, які події можуть спровокувати критику в майбутньому.

Активно стежать за повідомленнями про здоров’я Путіна. У звітах є коментарі про те, що російський президент нібито страждає на "рак" чи "шизофренію" — зазвичай приводом для них стають відповідні публікації чи заяви у ЗМІ.

Журналісти виявили, що інформацію про президента працівники Роскомнагляду шукали за ключовими словами — зокрема, "плюгавий карлик", "Пиня" та "пуйло".

Роскомнагляд планує оптимізувати пошук негативу про Путіна.

Ще в серпні ЗМІ писали, що московській IT-компанії "Ексік’юшн Ер Ді Сі" виділили 57,7 млн рублів на розробку системи "Окулус", яка на основі нейромереж аналізуватиме фото, відео та тексти на сайтах, у соцмережах та месенджерах. Вона, зокрема, шукатиме образливі картинки про Путіна (наприклад, в образі "молі" та "краба") та "порівняння президента з негативними персонажами" (наприклад, з Адольфом Гітлером, вампірами або педофілами).

Після початку війни Роскомнагляд цікавився не лише негативом на адресу Путіна, а й негативним контентом стосовно влади загалом, звертає увагу російське видання "Досьє".

Роскомнагляд і ГРЧЦ з початку війни стали головним інструментом влади для боротьби з небажаною інформацією про російське вторгнення в Україну. Як випливає з внутрішніх документів Роскомнагляду, за перші 9,5 місяців війни в Україні російська влада видалила 150 тисяч публікацій у соцмережах.

Потужності Роскомнагляду підключені і до видалення "неправильної" інформації про війну з російських пошукових систем. Наприклад, відомство моніторить усі посилання на антивоєнні матеріали в російській пошуковій системі "Яндекс".

З витоку випливає, що пошук вручну коригують за такими запитами: "Росія бомбить житлові будинки", "Росія розстрілює мирних жителів", "звірства російських військових у Бучі", "злочини російських військових", "російські строковики в Україні", "величезні втрати російських військ в Україні".

Росія також обмежила доступ до 630 українських сайтів, випливає із внутрішньої статистики Роскомнагляду.

Ось уже кілька років російська влада активно визнає незалежних журналістів та ЗМІ іноземними агентами, а з початком війни це роблять ще частіше. І, судячи з витоку Роскомнагляду, зупинятися на досягнутому влада не планує.

Відомство стежить і за так званими лідерами громадської думки: акторами, блогерами, стендап-коміками, журналістами, режисерами та музикантами — від Бориса Гребенщикова до гурту "Кіс-кіс".

За ЗМІ після початку війни Роскомнагляд став стежити ще пильніше. Як пише видання "Досьє", 28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку вторгнення в Україну, перед Роскомнагляду поставили завдання моніторити сайти "на предмет контенту, який суперечить офіційній позиції Міноборони".

До хвилі блокувань ЗМІ за відмову дотримуватись вимог у ГРЧЦ теж почали готуватися заздалегідь. Наприклад, підстави для блокування Deutsche Welle та Російської служби ВВС відомство почало шукати вже 25 лютого (а в ніч на 4 березня блокування здійснили).

Деякі ЗМІ Роскомнагляд для регулярного моніторингу "протестних настроїв" позначає як "антиросійські" — як такі там згадуються Російська служба ВВС, "Медуза, "Радіо Свобода" "The Insider".