Вірші про сніговика, снігову бабу для дітей
Подарунок
М. Пономаренко Сніговик для сніговички
Сплів із снігу рукавички.
Попросила сніговичка:
- Подаруй ще й черевички.
Із бурульок крижаних,
Буду ковзати у них.
Сніговик
О. Сенатович Сніговик Морквяний ніс
Вгору віника підніс
І питає: «Перехожі,
Чом на мене ви не схожі?
Я стою, а ви в бігах,
Ви у пальтах, у шапках…
Гей, скажіть, у вас носи,
Як у мене, - для краси?»
Снігова баба
О. Пєнєгіна Сніжну бабу ми ліпили,
На санчата посадили.
Повезем її гуляти,
А вона від нас – тікати.
Ми за нею скоком, скоком,
А вона все боком, боком,
За щось зачепилася,
З гірки покотилася.
Дідів портрет
П.Воронько Ми ліпили сніжну бабу,
Доки вечір наступив.
А вночі якийсь незграба
Шапку й вуса приліпив.
Підійшов Омелько-дід
Усміхнувся: «Все як слід.
Шапка, вуса й борода,
Ще й чуприна вигляда.
Гей, хто в хаті, гляньте йдіте,
Мій портрет зробили діти!»
Вмить зібрався цілий рід:
«Справді, з баби вийшов дід!»
Снігова баба
О. Маружний
Порошить метелиця
Білим снігом стелеться.
На подвір’я, як жива,
Вийшла Баба снігова.
У вбранні зимовому,
Гарному, казковому
На сніжку вона стоїть,
Ще й ногами тупотить.
Є у баби палиця,
Баба нею свариться.
Чорні очі аж горять:
Краще Баби не чіпать!
Смачне снідання
Г. Чубач У дворі під Новий рік
Хизувався Сніговик:
- Із великої морквини
В мене ніс, як в Буратіно!
Зайчик двором пробігав,
Той великий ніс украв.
І тихцем, без хизування,
Він зробив
Смачне снідання.
| 
